Олександр Степанович Попов народився в 1859 році на Уралі в селищі Тур'їнські Копальні. У сім'ї його батька, місцевого священика, окрім Олександра було ще шестеро дітей. Сашу віддали вчитися спочатку в початкове духовне училище, а потім в духовну семінарію. Вчився Саша добре і відрізнявся особливою допитливістю. Він любив майструвати різні іграшки і прості технічні пристрої. Ці навики моделювання дуже стали в нагоді йому, коли довелося самому виготовляти фізичні прилади для своїх досліджень.

                У студентські роки сформувалися наукові погляди Попова: особливо привертали його увагу проблеми новітньої фізики і електротехніки.

Успішно закінчивши в 1882 році університет, О.С. Попов поступив викладачем в Мінний офіцерський клас в Кронштадті. Вільний час він присвячує фізичним дослідам і вивченню електромагнітних коливань, відкритих Р. Герцем.

В результаті численних дослідів і ретельних досліджень Попов дійшов до винаходу радіозв'язку. Він побудував перший в світі радіоприймач – "прилад для виявлення і реєстрації електричних коливань". Як джерело електромагнітних коливань Попов використовував вібратор Герца.

                7 травня 1895 року Попов зробив доповідь на засіданні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі і продемонстрував у дії свої прилади зв'язку. Це був день народження радіо.

Багато сил і часу присвятив Попов вдосконаленню свого радіоприймача. Спочатку передача велася всього на декілька десятків метрів, потім декілька кілометрів, а потім на десятки кілометрів. Експериментуючи з приладами зв'язку, Попов виявив, що на їх роботу впливають грозові розряди. Щоб досліджувати це явище, Попов побудував і випробував спеціальний прилад для запису на паперову стрічку атмосферних і електричних розрядів. Цей прилад, названий згодом грозовідмітчиком, знайшов в ті роки застосування в метеорології.

застосовані при порятунку броненосця \"Генерал-адмірал Апраксін\", який потерпів аварію біля острова Готланд. Незадовго до цього Попов побудував приймач нового типу, який приймав телеграфні сигнали на навушник на відстані 45 км.

У 1901 році Попов став професором Петербурзького електротехнічного інституту, а в 1905 році його вибрали директором цього інституту. Йому довелося боротися з царськими чиновниками за демократичні права студентів. Це підірвало сили ученого, і він раптово помер 13 січня 1906 року. Так передчасно обірвалося життя ученого, геній якого подарував людству радіо.