Ісаак Ньютон народився в селі Вульсторп в Лінкольнширі у 1643 році в сім'ї фермерів.

У 12 років Ньютон пішов в загальну школу в Грантемі.

У 1665 році Ісаак Ньютон одержав ступінь бакалавра витончених мистецтв (словесних наук) в Кембріджі.

Великі звершення в науці Ісаак Ньютон почав з досліджень сонячного світла, який зумів за допомогою призми розкласти на різні кольори.

У 1666 році, коли в Кембріджі почалася епідемія, Ісаак Ньютон переїхав у Вульсторп, де він зайнявся філософським роздумами.

Саме тут він відкрив закон всесвітнього тяжіння (по легенді ця ідея дійшла його в голову, коли на нього впало яблуко; зараз з цієї яблуні зроблена пам'ятна лава).

У 1669 році Ісаак Ньютон став професором математики.
Приблизно в цей час Ньютон і створює інтегральне і диференціальне числення (майже одночасно з німецьким математиком Лейбніцем).

Одним з важливих винаходів Ісаака Ньютона слід визнати відображаючий телескоп, який він зробив уручну. Про цей телескоп дізналося Лондонське королівське товариство і в кінці 1670 року Ньютона вибрали в його члени.

Ісаак Ньютон довів теорему, по якій тіло під впливом притягаючої сили (наприклад, сили тяжіння) описує криву, яка є конічним перетином (еліпс, гіпербола, парабола, пряма або круг). При цьому Ньютон показав, що центр тяжіння знаходиться у фокусі утворюваної конічним перетином кривої. Ньютон вивів теоретично закон Кеплера, що центр кожної планети описує еліпс, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце.

Розрахунки Ньютона показали, що сила, що примушує падати тіла на Землю рівна тій, що управляє рухом Місяця, повністю підтвердивши свої гіпотези.

В кінці 1683 роки Ісаак Ньютон доповів Королівському товариству свою систему, представивши свої висновки в роботі \"Математичні начала натуральної філософії\". Базуючись на своїх теоріях Ісаак Ньютон визначив масу і густину планет, довів, що Земля - еліпсоїд (куля, сплюснута у полюсів і розширена у екватора), виявив залежність між приливами/відливами і Сонцем/Місяцем.

У 1695 році Ісаак Ньютон зайнявся покращенням грошового обороту в Англії, зробившись головним директором монетної справи.

У 1701 році Ісаака Ньютона вибрали членом парламенту.

У 1703 році Ньютон став президентом англійського Королівського суспільства.

У 1705 році король Англії возвів Ньютона в лицарі.

Помер Ісаак Ньютон 20 березня 1727 року, під час епідемії чуми, причому в день його похоронів був оголошений національний траур.